Моя історія дружби з мультиваркою
До недавнього часу мої стосунки з кухнею були, м'яко кажучи, напруженими. Я часто псувала продукти або перетворити макарони на клейстер. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я сприйняла це не як подарунок, а як виклик.
Перші два тижні я обходила її стороною. Вона стояла на стільниці, поблискуючи чорним пластиком, наче літаюча тарілка. Але голод — не тітка, і одного вечора я вирішила ризикнути.
На на цьому сайті найпростішим рецептом виявилися "Ліниві голубці". Назва мене розсмішила. Я завантажила в чашу фарш, капусту, рис і додала томатним соком. Активувала кнопку "Гасіння" — і стала чекати.
За годину квартирою поплив такий запах, що чоловік вийшов з кімнати здивований: "Ти що, справді готуєш?".
Коли я відкрила кришку, то очам своїм не повірила. Це була їжа, а не щось неїстівне! Справжнісінькі голубці! Ми поласували нею за лічені хвилини.
Тепер ми з мультиваркою - єдине ціле. Вона пробачає мені всі помилки: у ній нічого не горить і не втікає і можна не боятись опіків. Я розібралася з усіма кнопочками — мову таймерів і режимів. І хоч друзі посміюються, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.
До недавнього часу мої стосунки з кухнею були, м'яко кажучи, напруженими. Я часто псувала продукти або перетворити макарони на клейстер. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я сприйняла це не як подарунок, а як виклик.
Перші два тижні я обходила її стороною. Вона стояла на стільниці, поблискуючи чорним пластиком, наче літаюча тарілка. Але голод — не тітка, і одного вечора я вирішила ризикнути.
На на цьому сайті найпростішим рецептом виявилися "Ліниві голубці". Назва мене розсмішила. Я завантажила в чашу фарш, капусту, рис і додала томатним соком. Активувала кнопку "Гасіння" — і стала чекати.
За годину квартирою поплив такий запах, що чоловік вийшов з кімнати здивований: "Ти що, справді готуєш?".
Коли я відкрила кришку, то очам своїм не повірила. Це була їжа, а не щось неїстівне! Справжнісінькі голубці! Ми поласували нею за лічені хвилини.
Тепер ми з мультиваркою - єдине ціле. Вона пробачає мені всі помилки: у ній нічого не горить і не втікає і можна не боятись опіків. Я розібралася з усіма кнопочками — мову таймерів і режимів. І хоч друзі посміюються, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.